1.  Необхідно ліквідувати вдома атмосферу, що сприяє перетворенню дитини на «жертву». Ніякої надмірної опіки чи, навпаки, деспотизму, покарань та побиття за провину.

2.  Щодня звертати увагу на настрій дитини, цікавитися її справами. Щоб не цькувати її розпитуванням, використовуйте «Я-повідомлення». Наприклад:  «Мені здається, що ти чимось стурбована», «Мабуть, у тебе через щось сумний настрій…», «Я бачу, що тебе щось тривожить…» тощо. 

3.  Якщо булінг відбувся між двома дітьми і масштаб невеликий, краще допомогти дитині самостійно розібратися та навчитися обстоювати власні інтереси. Якщо потрібно, зверніться за порадою до психолога.

4.  Якщо масштаби великі – варто повідомити про це класному  керівнику, адміністрації, соціальному педагогу, психологу, щоб разом розібратися у ситуації, що склалася, – у будь-якому випадку потрібно знайти причину того, що сталося, щоб допомогти дитині.

5.  Якщо ваша дитина надто скромна та сором’язлива, допоможіть їй стати  впевненішою у собі. Потрібно знайти те, що допоможе їй підвищити власну самооцінку. (Занижена самооцінка – підґрунтя до того, щоб дитина  стала жертвою у соціумі).

6.  Пам’ятайте! Ваша любов, увага та підтримка допоможуть дитині впоратися зі складною ситуацією.